Незважаючи на наявність численних видань джерел з історії Національно-визвольної війни українського народу 1648 - 1658 pp., все ще лишається неоприлюдненою дуже велика кількість неоціненних свідчень тієї доби. Без них неможливо відтворити більш-менш повну картину багатьох битв українського війська. У цій публікації подаємо п'ять джерел, що стосуються Берестецької кампанії 1651 p.

Населена українцями історична Берестейщина, яку 1939 року приєднано до Білоруської РСР, була одним з теренів активної діяльності ОУН і УПА. Проте ця діяльність і досі лишається малодослідженою. Певніш матеріали до теми містить публікована тут стаття І.Валахановича, написана на основі документів неприступного загалу дослідників архіву КДБ Республіки Білорусь. Статтю передруковуємо в перекладі з російської з мінського часопису "Архіви і справаводства" (1999, № 1). Автор її - співробітник архіву згаданої установи. Звертаємо на це увагу з огляду на вживану ним стару радянсько-чекістську термінологію, яку збережено і в перекладі.

Австрійський архікнязь і полковник українських січових стрільців; "блудний син" для своїх кровних батьків і велика надія для поневолених українців; людина з галереї "ідеалістів-романтиків", "фантастів" і професійний військовий діяч; поет-лірик і реальний претендент на булаву гетьмана України; нащадок давньої королівської династії Габсбурґів і послідовний борець за звільнення українського народу з-під ярма двох найбільших імперій -Австро-Угорської і Російської. Ці взаємно несполучні, на перший погляд, означення стосуються однієї особи - Вільгельма фон Габсбурґа Льотрингена (Лотаринзького).

Our greatest achievement was the establishment, in March 1927, of a completely secret Staff of the Ministry of Military Affairs. The Staff was composed of three sections: (1) Organizational Section; (2) Intelligence; (3) Propaganda. General V. Kushch was appointed Chief of Staff, and I was put in charge of Section one. Gen. V. Zmienko was chief of the 2nd Section and Professor L. Chykalenko of the 3rd. All sections were located in apartments in Warsaw, absolutely unknown to the police, and part of the 2nd Section was somewhere in the eastern border zone. The task of the 1st Section was to prepare the soldiers living in dispersed places to mobilize in one place in the event of a change in the political situation, and to inform them about military affairs and our future needs and possibilities. For this purpose, we had to establish contact not only with groups of soldiers now in civilian status, but even with individual men. We had to prepare mobilization data (mobilization plan and register) considering our position of emigres, organizational data (ranks of individuals, qualifications for jobs), estimate of indispensable arms, technical and material equipment, training material, logistics, etc. For greater secrecy the 1st Section was ostensibly engaged in collection of historical material and its publication, and the tribunes for this were the magazine "Tabor" and a weekly "Tryzub" (Trident) published in Paris under the editorship of Professor Prokopovych.

Після однієї з попередніх публікацій на «Хай-Вей», яка була присвячена дочці генерала Армії УНР В.Ю. Змієнка Галині Всеволодівні Змієнко-Сенишин (Одеситка з Монреаля), я отримав електронного листа від одного з читачів.